ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА
ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ПО ПРОЕКТУВАННЮ «КИЇВПРОЕКТ»

НОВІ ЖИТЛОВІ РАЙОНИ КИЄВА

Микільська Борщагівка

Відрадний

Святошин

Брест-Литовський проспект

Схема розміщення житлових районів в системі міста Києва

Велично і гордо проніс крізь віки свою славну історію стародавній Київ — столиця Радянської України, політичний, економічний, науковий і культурний центр республіки — складової і невід'ємної частини Союзу РСР.

Розташований на мальовничих берегах могутнього Дніпра-Славутича, потопаючий у буйній зелені, багатий архітектурними пам'ятниками різних епох та стилів, Київ по праву вважається одним з найдавніших і найкрасивіших міст нашої країни.

Над містом вирували війни та пожежі, змінювалось обличчя його вулиць і площ, але неминущим лишалось значення Києва як однієї з найбагатших скарбниць вітчизняного будівельного мистецтва.

Початок існування міста сягає в далеку глибину віків. Овіяна билинами та сказаннями епоха Стародавньої Русі залишила нам поетичну легенду про заснування Києва трьома братами — Києм, Щеком і Хоривом та їх сестрою Либіддю. Вже наприкінці IX ст. місто стало політичним центром давньоруської держави — спільної колиски російського, українського і білоруського народів.

Проте не тільки легенди і документальні свідчення, а й численні археологічні знахідки розповідають про історію древнього міста. І нині будівельники при копанні котлованів для нових будинків і споруд знаходять рештки осель та майстерень, чудові ювелірні та гончарні вироби стародавніх умільців, а також наконечники стріл, щити, мечі, пробиті кольчуги. Народ своїм невтомним трудом і бойовими подвигами заповнив сторінки київського літопису.

Київська Русь залишила нам унікальні за своєю історичною та художньою цінністю пам'ятки: Софійський собор, церкву Спаса на Берестові, Михайлівський собор Києво-Видубецького монастиря, Кирилівську церкву.

Національно-визвольна війна українського народу 1648— 1654 рр. та возз'єднання України з Росією мали величезне прогресивне значення для розвитку Києва як економічного і культурного центру українських земель. Друга половина XVII— XVIII ст.— час культурного відродження Києва. В цей період була відновлена стара частина міста, яка лежала в руїнах після монголо-татарської навали. Тоді ж ансамбль Києво-Печерської лаври набув сучасного вигляду. Було побудовано дзвіницю Софійського собору, Велику Лаврську дзвіницю, Маріїнський палац, Андріївську церкву, склався архітектурний вигляд Подолу.

У XIX ст. Київ стає адміністративним і культурним центром південно-західного краю Росії. В цей час розпочалося його територіальне зростання, зведено багато чудових споруд у стилі класицизму: Контрактовий будинок, університет, губернські Присутствені місця та ін., забудовувалися центральні райони міста: були споруджені Володимирський собор, художньо-історичний музей (тепер Київський державний музей українського мистецтва), театр опери та балету, державний банк, широко розвинулося будівництво промислових і житлових споруд. Проте забудова провадилась хаотично, значна її частина мала невиразний характер. Практично зникли вимоги ансамблю, гармонії, порядку в містобудівній композиції.

З розвитком промисловості зросло і населення міста. Напередодні першої світової війни в Києві налічувалося вже більш як півмільйона жителів.

Велика Жовтнева соціалістична революція відкрила нову еру в розвитку людства, вона ознаменувала собою докорінні величезні зміни в усіх галузях економіки та культури нашої країни, і зокрема в архітектурі й будівництві. За роки Радянської влади у Києві були проведені великі містобудівні роботи, зросло житлове господарство, з'явилося багато громадських споруд, створено новий район Дарницю.

Перенесення в червні 1934 року столиці УРСР у Київ сприяло дальшому зростанню міста. Київ прикрасився монументальними будинками ЦК Компартії України, Верховної Ради УРСР і Ради Міністрів УРСР. Було споруджено поруч з головним корпусом університету корпус гуманітарних наук тощо.

Реконструювалися та будувалися великі промислові підприємства: «Ленінська кузня», «Укркабель», завод «Більшовик» і верстатобудівний завод ім. М. Горького. Навколо фабрик і заводів зводилися великі житлові будинки з добре обладнаними квартирами, кінотеатри, клуби, школи.

22 червня 1941 року віроломний напад німецько-фашистських загарбників перервав мирну працю радянського народу. Ворожі полчища ринули на Україну. Два з половиною місяці боронилося місто. Проте і в тяжкі роки окупації кияни не склали зброю. Місто не підкорилося ворогові: відважно боролися підпільні бойові організації.

6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту визволили Київ від чужоземних загарбників.

1944 рік... Ще гуркотять гармати, ще чимало героїв поляжуть головою, щоб над рейхстагом замайорів червоний прапор Перемоги. А визволена Україна з братньою допомогою всіх народів Радянського Союзу вже починає піднімати з руїн свою столицю.

Найбільші роботи 1947—1950 років — це відновлення зруйнованих частин міста, нова забудова Хрещатика та створення проекту генерального плану столиці з урахуванням дальшого промислового розвитку і збільшення населення.

1949 рік став переломним у забудові Києва. На цей час відновлення в основному було завершено. Почалося спорудження но вих житлових районів — Першотравневого, Сирецького, в селищі Червоному, Соцмісті, на Приорці та Нивках (1-а черга).

Дальший розвиток будівельної бази дозволив почати будівництво великопанельних будинків (з 1956 року). Річна потужність домобудівних комбінатів у 1964 році досягла 675 тис. кв. метрів житлової площі. Для комбінатів були розроблені серії нових типових проектів і серія проектів кооперованих будинків обслуговування. Незабаром було введено в дію і цех прокатного домобудування 16-поверхових будинків.

Масове будівництво за цими проектами здійснюється при забудові Воскресенки (лівий берег Дніпра), Харківського шосе, Брест-Литовського проспекту та проспекту 40-річчя Жовтня, 2-ї черги Нивок.

Було затверджено генеральний план розвитку Києва та його приміської зони. За цим планом велося інтенсивне оновлення міста. Вперше в СРСР у широкому масштабі був застосований метод освоєння річкової заплави шляхом гідронамивання і підняття відміток територій, що забудовуються, до незатоплюваного рівня в період весняних паводків. Всього на намивних територіях буде збудовано 11,3 млн. кв. метрів загальної житлової площі.

В роки восьмої п'ятирічки (1966—1970) був здійснений перший етап реалізації нового генерального плану розвитку Києва. Всього за цей час збудовано 5585,4 тис. кв. метрів загальної площі.

Житлове будівництво здійснювалося переважно на вільних від забудови площах Відрадного, Русанівки і Воскресенки. Одночасно було розгорнуто будівництво нових житлових районів (Березняки, Микільська Борщагівка, Лісний, Комсомольський, Лівобережний); реконструювалися також окремі квартали на Брест-Литовському проспекті, вулицях Червоноармійській, Борщагівській, Урицького та в інших районах центральної частини міста.

Домобудівні підприємства освоїли масове будівництво великопанельних 9-поверхових будинків, поліпшено планування квартир і умови побутового комфорту для мешканців.

Одночасно з житлом будувалися підприємства культурно-по¬бутового обслуговування населення, впорядковувалися житлові квартали й вулиці.

Зведено будівлі інститутів Академії наук УРСР у Святошині та Феофанії, універмаг на площі Перемоги, Палац культури «Україна», готель «Либідь», Палац культури авіазаводу, Республіканську торговельну палату та ін.

У ході першого етапу будівництва за генеральним планом істотно змінилося обличчя міста, значно підвищився рівень благоустрою, поліпшилось обслуговування населення транспортом та всіма видами інженерного обладнання.

Плани будівництва в період дев'ятої п'ятирічки (1971—1975 роки) передбачають інтенсивну забудову таких житлових районів, як Комсомольський, Микільська Борщагівка, Березняки, Лісний і Лівобережний, реконструкцію Брест-Литовського проспекту і району вулиці Урицького. Розпочато забудову Святошина і Виноградаря, а на територіях заплави Дніпра, що намиваються, споруджується великий район Оболонь. Накреслено основні передумови реконструкції старої забудови міста, зокрема його центрального району.

Генеральним планом передбачається також розвиток системи зелених насаджень, створення нових районних парків та поєднання їх з оточуючим Київ зеленим поясом лісів, розширення та впорядкування Гідропарку.

Накреслено значний розвиток внутріміського транспорту. Основне місце тут займає розширення мережі метрополітену (три радіуси загальною протяжністю 54,4 км ). Реконструкція і розширення мережі вуличних магістралей повністю забезпечать нормальну роботу всіх видів наземного транспорту. За генеральним планом протяжність мережі вуличних магістралей досягне 900 км , у тому числі швидкісних шляхів понад 100 км .

Вже здійснено реконструкцію основних міських магістралей і транспортних вузлів: площі Дзержинського, Московської площі, вулиці Стеценка, проспекту Науки, проспекту 40-річчя Жовтня, Броварського шосе та ін.

Територія столиці включатиме нові міські райони з населенням від 100 до 300 тис. жителів у кожному. Житловий фонд у проектний період становитиме 32 млн. кв. метрів.

Відповідно до основної містобудівної ідеї нові житлові райони Києва розташовані уздовж Дніпра: на півночі — Оболонь, Троє-щина-Вигурівщина і Лівобережний, який увійде до системи загальноміського центру, на півдні — Пирогове-Чапаївка, райони Позняків, Осокорків, Вишеньок.

Житлове будівництво в найближчому майбутньому характеризуватиметься підвищеними вимогами до комфортабельності квартир, в основу його будуть покладені новостворювані поліпшені типові проекти. Значно підвищиться архітектурно-художня якість будинків, збагатиться кольорова палітра опоряджувальних матеріалів. Архітектори і проектувальники, уявляючи собі майбутній вигляд житла, враховують всезростаючі культурні й побутові потреби людей, всі досягнення радянського мистецтва, архітектури, науки, техніки.

Головним завданням при забудові нових житлових районів і реконструкції старих є гармонічний розвиток міста, створення найбільш сприятливих умов для життя, праці та відпочинку жителів столиці Української Радянської Соціалістичної Республіки — Києва.

МИКІЛЬСЬКА БОРЩАГІВКА

Макет Микільської Борщагівки

Микільська Борщагівка. Фрагмент забудови

Планувальна схема житлового району передбачає розчленування території на мікрорайони, створення системи зелених насаджень і захисних зелених зон, виділення спеціальних зон для розміщення громадських і комунально-побутових підприємств загальнорайонного значення, а також складських та промислових територій.

В основу планувальної структури покладено мікрорайон. У ньому розміщуються група будинків з населенням 8—10 тис. чоловік, школи, дитячі дошкільні заклади, магазини, підприємства громадського харчування, комбінати побутового обслуговування. Дитячі дошкільні заклади розраховані на 90—140 дітей кожний.

Загальноосвітні школи розміщені в глибині кожного мікрорайону і розраховані на 960—1320 учнів. Підходи до шкіл перед бачені по вулицях, які не перехрещують маршрути громадського транспорту. При кожній школі є ігрові майданчики, сад, господарський двір.

Кілька мікрорайонів складають житловий район з населенням 35—40 тис. чоловік. Таких районів на Микільській Борщагівці три. В центрі кожного з них передбачено велику площу, навколо якої групуються торговельний центр, кінотеатр, клуб, бібліотека, плавальний басейн, спортивні споруди та майданчики. Сюди підведено також громадський транспорт.

Микільська Борщагівка. Торговельний центр

Микільська Борщагівка. Фрагмент забудови

Об'ємно-просторова композиція масиву випливає з його планувальної структури. В ній враховано й використано характер рельєфу місцевості.

Масив забудовано в основному 5—9-поверховими будинками; будинки підвищеної поверховості (12—16-поверхові) використовуються лише для створення архітектурно-планувальних акцентів, їх будівництво було розпочато у 1971 році.

Зовнішні панелі житлових будинків облицьовані світлою керамічною плиткою, цоколі — полив'яною плиткою та штукатуркою. Дахи будинків плоскі, з внутрішнім водостоком.

Композиційну вісь всього масиву утворюють два проспекти: 50-річчя Жовтня та ім. Комарова. По цій осі від Окружної дороги до площі Перемоги споруджується наземна двоколійна лінія швидкісного трамваю з 12 зупинками. Тривалість маршруту — 18—20 хвилин.

Перехрещення трамвайної лінії з траспортними та пішохідними потоками вирішені в різних рівнях. Житловий район зв'язаний з іншими районами міста автобусними маршрутами.

Микільська Борщагівка. Універсам

Микільська Борщагівка. Універсам і кінотеатр на два зали. Генеральний план. Фото з макету

На перехрещенні проспекту 50-річчя Жовтня з залізницею побудована платформа для зупинки електропоїздів.

Парки й сквери оперізують житлову забудову і впритул підходять до громадських центрів району. В цих місцях передбачено спорудження стадіонів, спортивних майданчиків, тренувальних залів, плавальних басейнів.

Весь житловий район займає площу 639 гектарів. На цій території буде розселено 120 тис. чоловік. Згідно з проектом житловий фонд масиву становитиме 1600 тис. кв. метрів корисної площі.

Микільська Борщагівка. Універсам (інтер`єр)

Навколо житлового району будуються підприємства, які забезпечують багатьох жителів Микільської Борщагівки роботою в безпосередній близькості від дому.

Мікрорайон забудовується 9- і 16-поверховими будинками. Облицювання будинків світле, що добре гармонує з оточуючою зеленою зоною.

ВІДРАДНИЙ

Автори проекту: М. М. Скибицький, по окремих районах В. І. Суський, Г. Ф. Шквира, А. Д. Корнєєв, Є. П. Репринцева, О. І. Заваров.

Виконавці: трест «Київміськбуд-3», домобудівні комбінати № 1 та № 3 ордена Леніна Головкиївміськбуду.

Житлова забудова Відрадного здійснена 5- і 9-поверховими будинками.

Відрадний. Схема забудови	Відрадний. Макет	Відрадний. Вид з озера

В районі побудовано 10 шкіл, 27 дитячих дошкільних закладів, кінотеатр, поліклініку, лікарню. Працює широка мережа підприємств торгівлі, громадського харчування та культурно-побутового обслуговування. Споруджуються два палаци культури.

З усіма районами міста Відрадний зв'язаний автобусними, трамвайними та тролейбусними маршрутами.

Загальна житлова площа району становить 1130 тис. кв. метрів, населення — 83,5 тис. чоловік.

СВЯТОШИН (10-й МІКРОРАЙОН)

Святошин. Схема забудови

Автори проекту: 3. Хлебникова, М. П. Будиловський.

Виконавці: трест «Київміськбуд-3», домобудівні комбінати № 1 та № 3 ордена Леніна Головкиївміськбуду.

Житловий район займає територію вздовж Брест-Литовського проспекту від станції метро «Святошино» до Святошинських ставів.

10-й мікрорайон, що забудовується, розташований між вул. Чорнобильською (5-а просіка) та нещодавно створеним провулком Кутовим, що проходить вздовж великого ставу.

У мікрорайоні запроектовано два дитячих дошкільних заклади, школу та поліклініку.

Громадсько-торговельний центр, а також пошта, ощадна каса, дитяча бібліотека та інші заклади культурно-побутового й торгового призначення розміщені на перших поверхах житлових будинків.

Зв'язок мікрорайону з іншими районами міста здійснюється трамваями, автобусами та метрополітеном.

Після реконструкції по вул. Чорнобильській проходитиме міський транспорт. Передбачено спорудження тимчасових стоянок автомашин.

БРЕСТ-ЛИТОВСЬКИЙ ПРОСПЕКТ (КВАРТАЛ № 9—33 )

Схема обслуговування житлового району по Брест-Литовському проспекту

План секції 9-типоверхового будинку серії ІКГ 480-11 (типовий поверх)

Квартал № 9—33 розташований з непарного боку проспекту між вулицями Борщагівською, Шолуденка та Політехнічною.

В кварталі розміщено сімнадцять 9-поверхових, два 16-повер-хових і два 5-поверхових будинки. Крім цього тут побудовано два дитячих дошкільних заклади і один реконструйовано. Передбачено місце для будівництва дитячої музичної школи на 500 учнів.

За проектом загальна житлова площа становитиме 120 тис. кв. метрів (2550 квартир); населення — близько 8,5 тис. чоловік.

До торців житлових будинків на всю довжину з боку Брест-Литовського проспекту прилягає громадсько-торговельний центр. У ньому розміщуються: гарнізонний універмаг, книгарня, гастроном, кулінарія і кафе, ресторан, дитяча молочна кухня, центральна театральна каса, дитяча бібліотека, пошта й ощадкаса, приймальні пункти служби побуту, хімчистки та пральні.

Загальна житлова площа кварталу — 150 тис. кв. метрів (3000 квартир).

МИКІЛЬСЬКА БОРЩАГІВКА. СХЕМА ОБСЛУГОВУВАННЯ:

1 — дитячі садки-ясла; 2 (А, Б) — торговельний центр; 3 — загальноосвітня школа; 4 — профтехучилище; 5 — вечірня художня школа; 6, 7 — універсам; 8 — гастроном; 9 — магазин (.Хліб»; 10 — магазин «Молоко»; 11 —магазин напівфабрикатів; 12 — продовольчий магазин; 13 — магазин «Овочі — фрукти»; 14 — магазин «Торти»; 15 — магазин «Кулінарія»; павільйон сезонної торгівлі; 17 — промтоварний магазин; 18 — магазин «Взуття»; 19, 20 — магазин «Галантерея, трикотаж, парфюмерія»; 21 — магазин «Книги»; 22 — зарядка сифонів; 23 — приймальний пункт склопосуду; 24 — магазин «Меблі»; 25 — магазин «Дитячі товари»; 26 — їдальня; 27 — ресторан; 28 — їдальня-кафе; 29 — домова кухня; ЗО — дитяча молочна кухня; 31 — роздавальний пункт дитячої молочної кухні; 32 — відділення зв'язку; 33 — аптека; 34 — ощадна каса; 35, 36'—поліклініка; дитяча поліклініка; 39—комбінат побутового обслуговування; 40 — приймальний пункт комбінату побутового обслуговування; 41 — бюро добрих послуг; 42 — ательє пошиття одягу; 43 — приймальний пункт пральні; 44 — приймальний пункт хімчистки; 45 — перукарня; 46 — ЖЕК; 47 — піонерська кімната; 48 — Червоний куточок; 49—зал зборів; 50 — приміщення громадських організацій; 51 — адміністративний будинок; 52 — кімната міліції; 53 — диспетчерський пункт трамвайно-тролейбусного управління; 54 — пункт прокату; 55 — кінотеатр на два зали на 1 100 місць; 56 — літній кінотеатр; 57 — стадіон; 58 — спортивні майданчики; 59 — спортивний зал; 60 — клуб; 61 — плавальний басейн; 62 — театральна каса; 63 — святковий зал; 64 — АТС; 65 — гаражі для індивідуальних машин; 66 — бібліотека; 68—штаб народної дружини; 69, 70 — ремонтні майстерні; 71 —будівельно-монтажне управління; 72 — громадський туалет; 73 — трансагентство; 74 — депутатська кімната; 75 — партійне бюро, товариський суд; 76 — магазин «Оптика»; 77 — ремонт меблів; 78—Головсільєнерго; 79 — універмаг; 80 — будинок побуту; 81 — дитячі атракціони.

ВІДРАДНИЙ. СХЕМА ОБСЛУГОВУВАННЯ:

1 —дитячі ясла-садки; 2— загальноосвітня школа; 3 — Палац одруження; 4— комбінат харчування; 5 — ЖЕК; 6 — магазин «Синтетика»; 7 — гастроном; 8—продовольчий магазин; 9 — магазин «Овочі — фрукти»; 10—відділення зв'язку; 11—магазин «Молоко»; 12 — кафе; 13 — магазин «Соки — води»; 14 — магазин «Канцтовари»; 15 — магазин «Галантерея, трикотаж, парфюмерія»; 16 — аптека; 17 — магазин «Хліб»; 18 — магазин «Одяг»; 19 — магазин «Госптовари»; 20 — промтоварний магазин; 21 — піонерська кімната; 22 — комітет фізкультури; 23 — опорний пункт газового господарства; 24 — перукарня; 25 — ательє пошиття одягу; 26 — бібліотека; 27—кінотеатр; 28 — дитяча поліклініка; 29 — магазин «Спорттовари»; ЗО, 31, 32, 33 — плавальний басейн; 34 — кіностудія; 35 — фотостудія; 36 — опорний пункт центрального водопостачання; 37 — переговорний пункт; 38 — їдальня; 39 — будинок побуту; 40 — телевізійне ательє; 41 — комісійний мага¬зин; 42 — комбінат побутового обслуговування; 43 — приміщення громадських організацій; 44 — медмістечко.

Редакційна колегія В. В. Пруцаков (відповідальний редактор), М. К. Ш и л о, М. В. Холостенко, І. С. Герасименко, Я. Л. К р а с н и й, М. А. Миньківський.

Укладач Всеволод Леонідович Суворов

НОВЫЕ ЖИЛЫЕ РАЙОНЫ КИЕВА

НИКОЛЬСКАЯ БОРЩАГОВКА, ОТРАДНЫЙ, СВЯТОШИНО, БРЕСТ-ЛИТОВСКИЙ ПРОСПЕКТ

(НА УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ)

Редактор 3. М . Ш а м о Художник Є. Ф. Сендзюк Художній редактор Ю. Г. Миронов Технічний редактор X. М. Стефанишина Коректор В. В. Хаджинова Фото I. Г. Є г у д і н а